Використання проективних захистів, розщеплення і регресія до симбіотичного рівня.

Схильність до ригідного морального мислення.

Базове недовіра до світу і відчуття, що всі бажають знищити “Я”.

Постійна боротьба між імпульсами і контролем, з акцентом на дії Супер-Его.

Тривожне уникнення міжособистісної близькості через страх бути поглинутим. 

Характерною є пароксизмальна тривога з панічними атаками.

Немає правильної відповіді. 

Симптоми мають тривати не менше одного місяця.

Симптоми не повинні бути частиною культурної або релігійної норми. 

Пацієнт симулює симптоми з корисливою метою. 

Втрата памʼяті виникає на тлі психоемоційного стресу. 

Є стійка впевненість пацієнта, що симптом має тілесне підґрунтя. 

Амнезія переважно стосується автобіографічних подій. 

Втрата памʼяті, яка пояснюється черепно-мозковою травмою. 

Симптоми завжди симулюються свідомо для вторинної вигоди. 

Втрата чутливості або руху має анатомічну відповідність. 

Симптоми виникають раптово, часто в контексті психологичного конфлікту. 

Діагноз може бути поставлений лише після повного неврологічного обстеження. 

Пацієнт часто не проявляє тривоги щодо серйозності симптомів (la belle indifférence). 

Симптоми змінюють локалізацію або тип з часом. 

Пацієнт тривожно румінує щодо хронічної небезпеки смерті. 

Відсутність тривожного афекту, натомість — підкреслена тілесна “віра в хворобу”. 

Пацієнт вважає себе тілесно хворим і не пов’язує симптоми з психікою. 

Зменшення симптомів під час психотерапії без медикації. 

Виражене порушення повсякденного функціонування через фокус на симптомах. 

Доказова наявність органічної причини симптомів. 

Симптоми мають бути перебільшено описані або театралізовані.

Усі відповіді правильні. 

Немає правильної відповіді. 

Наявність щонайменше 6 соматичних симптомів у різних системах тіла. 

Тривалість симптомів щонайменше 6 місяців. 

Нав’язливе прагнення до медичних досліджень попри негативні результати. 

Розлад характеризується хронічним перебігом, часто в осіб із підвищеним соматичним дистресом, які не відповідають критеріям  (депресивний епізод) або  (тривожні розлади).

Жоден з полюсів (депресивний або тривожний) не домінує настільки, щоб виправдати окремий діагноз.

Усі відповіді правильні. 

Немає правильної відповіді. 

Симптоми тривоги та депресії присутні, але не достатньо виражені, щоб діагностувати окремо депресивний епізод або генералізований тривожний розлад. 

Високий рівень суїцидального ризику. 

Симптоми тривають щонайменше кілька тижнів, викликаючи помірне порушення функціонування. 

Розлад характеризується раптовим початком і тяжкими афективними коливаннями. 

Первинна психотравма в період оральної фази розвитку.

Надмірно суворе Суперего та внутрішня заборона.

Конфлікт між Ід та Его, пов’язаний із агресивними чи сексуальними імпульсами.

Генетично зумовлені порушення дофамінової передачі.

Відсутність позитивного підкріплення у дитинстві.

Зниження енергії або підвищена втомлюваність.

Анедонія.

Зниження настрою більшість на кілька годин щодня.

оціальна ізоляція та аутоагресивна поведінка.

Ідеї самозвинувачення або зниження самооцінки.

 Імпульсивні дії, здійснювані без контролю.

Постійна ейфорія після виконання дії.

Тимчасова втрата особистої ідентичності.

Нав’язливі думки, що повторюються, викликаючи тривогу.

Ритуальні дії, спрямовані на зниження тривоги.