Допущення тих чи тих неточностей в організації

академічного тексту, зумовлених недотриманням чинних літературних норм (фонетичних,

орфографічних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних і т. ін.)

сучасної української мови, називають:

Неусвідомлюване використання мовних зворотів, передусім ситуативних

кліше, називають:

Редагування,

мета якого полягає в дотриманні чинних вимог технічного оформлення; усуненні

недоліків технічних параметрів, величини й гарнітури шрифтів, відступів,

інтервалів і т. ін., називають:

Усунення моментів, не дотичних до теми, зайвої

деталізації і подробиць, «порожніх» фраз, які не мають суттєвого змістового

навантаження; усунення змістових і мовних повторів; усунення зайвих структурних

елементів і т. ін. є метою:

Неусвідомлюване використання близьких за звучанням, але зовсім різних

за значенням слів називають:

Упорядковане,

зумовлене правильним, планомірним розташуванням інформації про об’єкт пізнання

знання називають:

Категорійну ознаку

академічного

тексту, пов’язану з добором і використанням елементів мовного коду, що

репрезентують ті чи ті наукові факти у певній закономірній відповідності до

мети, завдань, теоретичних засад і т. ін., називають:

Навчально-науковий проєкт, виконуваний на проміжному етапі фахової

підготовки, обсягом 1,2–1,5 др. арк. основного тексту, у якому систематизовано

й узагальнено теоретичні знання з відповідного мовознавчого розділу,

представлено елементарні самостійні результати науково-дослідницької діяльності

(навички самостійної роботи з науковою літературою, нормативною документацією,

комп’ютерною технікою, використання сучасних інформаційних засобів та

технологій і т. ін.), називають:

Сферу людської

діяльності, спрямовану на відбір фактів, гіпотез, теорій, законів і методів

дослідження, вироблення й систематизацію певних знань про ті чи ті реалії

об’єктивної дійсності, називають:

Категорійну ознаку

академічного тексту, ґрунтовану на