Знання, яке передує

науково-дослідницькій і пізнавальній діяльності,

називають:

Категорійну ознаку

академічного тексту, пов’язану з продуманим, виваженим, семантично й структурно

впорядкованим використанням елементів мовного коду, які відповідають усталеним

реаліям об’єктивної дійсності, загальноприйнятим науковим теоріям,

підтвердженим науковим фактам і т. ін., називають:

Категорійну ознаку академічного тексту, ґрунтовану на поєднанні його

структурних елементів між собою за змістом, називають:

Доведення певних

положень через осмислення, зіставлення

й узагальнення відповідних наукових

фактів та їх взаємозв’язків є метою створення тексту:

Обов’язковий елемент композиції, у якому обґрунтовано

вибір теми, її актуальність, репрезентовано науковий апарат дослідження

(об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (за необхідності), джерельна база,

новизна, теоретичне і практичне значення, апробація, структура), називають:

Категорійну ознаку

академічного тексту, ґрунтовану на його змістовому наповненні, пов’язану з

максимами кількості та якості інформації, репрезентацією найсуттєвіших і

найадекватніших положень, називають:

Переповідання

у формі непрямої мови фрагментів із академічних текстів інших авторів

(оформлене за зразком складнопідрядного з’ясувального речення), називають:

Принцип академічної доброчесності, суть якого

полягає в 

Результат

наукової комунікації, який являє собою структурно цілісний, логічно завершений

комунікативний блок, її структурно-мовну складову й водночас реалізацію,

називають:

Несамостійний, неоригінальний текст, написаний на

основі запозичення тих чи тих матеріалів в інших авторів, без поглибленого

вивчення проблеми через копіювання тексту із низки джерел без внесення в нього

правок, із покликанням на авторів, називають: