в) дебільність.

а) імбецильність;

б) ідіотія;

Б) уповільнення темпу дозрівання різних психічних функцій, відставання в розвитку психічної діяльності.

А) стійкі, незворотні порушення, переважно пізнавальної сфери, що виникають внаслідок органічного ураження кори головного мозку і носять дифузний характер;

А) Незначний ступінь розумової відсталості. У них знижений інтелект, мало цікавляться навколишньою дійсністю. Діти відстають у розвитку від однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити.

Б) Помірний ступінь розумової відсталості. Пізнавальні можливості різко знижені. Основною рисою, характерною для осіб цієї категорії, є нездатність до самостійного понятійного мислення. Мовний розвиток примітивний.

В) Найважчий ступінь розумової відсталості. Серед численних ознак особливо виділяються порушення статичних і моторних функцій: затримка в прояві диференційованої емоційної реакції, неадекватна реакція на оточення, пізніше з’являються навички стояння, ходіння, слабкий інтерес до навколишніх об'єктів і гри.

 А) Незначний ступінь розумової відсталості. У них знижений інтелект, мало цікавляться навколишньою дійсністю. Діти відстають у розвитку від однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити.

В) Найважчий ступінь розумової відсталості. Серед численних ознак особливо виділяються порушення статичних і моторних функцій: затримка в прояві диференційованої емоційної реакції, неадекватна реакція на оточення, пізніше з’являються навички стояння, ходіння, слабкий інтерес до навколишніх об'єктів і гри.

 Б) Помірний ступінь розумової відсталості. Пізнавальні можливості різко знижені. Основною рисою, характерною для осіб цієї категорії, є нездатність до самостійного понятійного мислення. Мовний розвиток примітивний.

В) Найважчий ступінь розумової відсталості. Серед численних ознак особливо виділяються порушення статичних і моторних функцій: затримка в прояві диференційованої емоційної реакції, неадекватна реакція на оточення. Пізніше з’являються навички стояння, ходіння, слабкий інтерес до навколишніх об'єктів і гри.

А) Незначний ступінь розумової відсталості. У дітей знижений інтелект, мало цікавляться навколишньою дійсністю. Діти відстають у розвитку від однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити.

 Б) Помірний ступінь розумової відсталості. Пізнавальні можливості різко знижені. Основною рисою, характерною для осіб цієї категорії, є нездатність до самостійного понятійного мислення. Мовний розвиток примітивний.

Б) уповільнення темпу дозрівання різних психічних функцій, відставання в розвитку психічної діяльності.

А) особи зі стійкими, незворотними порушеннями, переважно пізнавальної сфери, що виникають внаслідок органічного ураження кори головного мозку і носять дифузний характер;

 В) тифлопедагогіка;

Г) логопедія.

Б) сурдопедагогіка;

А) олігофренопедагогіка;

Б) діти з порушеннями мови;

Г) діти з порушеннями опорно-рухового апарата.

 А) діти із сенсорними порушеннями;

 В) діти розумово-відсталі та діти з ЗПР;

Б. Адаптація.

А. Розвиток.

В. Формування.

в) корекцією;

б) адаптацією;

а) вихованням;

г) компенсацією.