Хвора 38 років, скаржиться на періодичний дискомфорт в верхній третині правого стегна під час фізичного навантаження. Стан середньої тяжкості, у свідомості. Шкіра та слизові блідо-рожєві, сухі. ЧСС 70 уд/хв. АТ 110/80 мм рт.ст. Язик вологий, чистий. Живіт м’який, безболісний. Симптоми подразнення очеревини негативний. Перистальтика є. Сечовипускання вільне, безболісне. Стілець був напередодні.  Локально: в правій пахвинній ділянці нижче пахвинної зв'язки у медіальній частині верхньої третини стегна виявлено грижове випинання 3,0*2,0 см, вправиме у черевну порожнину. Симптом Данфі позитивний.  Якє оперативне втручання доречніше провести пацієнтці?

Проведіть диференційний діагноз між вправимою та защемленою грижею.

Хворий 34 років, скаржиться на сильні болі у правій клубовій ділянці, нудоту, підвищення температури тіла до 37,9 С. Захворів поступово, коли вночі з'явилася біль у епігастрії, яка на ранок перемістилась до правої клубової ділянки та підсилилася. При об'єктивному дослідженні: у свідомості, положення на правому боці; шкіра бліда, суха. Над легеннями аускультативно - жорстке дихання. АТ 120/80 мм рт ст. ЧСС - 96 за хв. Живіт при пальпації болючий у правій клубовій ділянці, де відмічається ригідність м'язів. Позитивні симптом Ситковського, Раздольського, Воскресенського, Щьоткіна у правій клубовій ділянці. Аускультативно - ослаблена перистальтика. Гази не відходять. Діурез збережений.  Яка хірургічна тактика бути оптимальною?

Хворий 54 років, госпіталізован з підозрою на нагноєння псевдокісти тіла підшлункової залози. Під контролем УЗД у порожнину псевдокісти встановлений дренаж, евакуювано до 500 мл гною, після чого порожнина за данними сонографії зменшилась наполовину. Але на ранок хворий поскаржився на розлитий біль у животі, нудоту, підвищення температури тіла до 38,9 С. При огляді: у свідомості, положення вимушене на спині, шкіра бліда, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання. ЧДР - 22 за хв. АТ 140/100 мм рт ст. ЧСС 106 за хв. Живіт напружений, болючий у всіх відділах. Симптом Щьоткіна-Блюмберга, Воскресенського, Раздольського позитивні. Аускультативно - ослаблена перистальтика. Стільця не біло. Діурез зменшений. Локально за дренажем скудні  гнійні виділення. Клінічний аналіз крові: Нв - 142 г/л; Ер - 4,1 Т/л; Л - 20 Г/л. Біохімічний аналіз крові: загальний білок - 72 г/л, сечовина 6,6 ммоль/л; загальний білірубін - 18 мкмоль/л; глюкоза - 4,4 ммоль/л; амілаза - 90 Од/л. Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, питома вага 1019; рН 6,5; лейкоцити - 4-6 у п/з. Який патологічний стан має місце?

Хвора 37 років була прооперована з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, серозно-фібринозного місцевого невідмежованого перитоніту. Прооперована у обсязі: лапароскопічна апендектомія, санація, дренування черевної порожнини. На 4 день після оперативного втручання скаржиться на біль внизу живота, що ірадіює до промежини, тенезми, підвищення температури тіла до 38,9 С. При огляді: у свідомості, положення активне, шкіра блідо-рожева, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання. ЧДР - 20 за хв. АТ - 120/80 мм рт ст. ЧСС - 92 за хв. Живіт м'який, при пальпації помірно болючий у післяопераційних ділянках та гіпогастрії. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. Аускультативно - ослаблена перистальтика. Ректальне дослідження: виявлено болючість та нависання передньої стінки прямої кишки. Локально: післяопераційні рани під швами, шви не прорізаються. Яке ускладнення післяопераційного періоду діагностовано?

Хворий 34 років, скаржиться на сильні болі у без чіткої локалізації у животі, нудоту, багаторазове блювання, підвищення температури тіла до 38,5 С. Захворів поступово, коли добу тому з'явилася біль у епігастрії, яка з плином часу перемістилась до правої клубової ділянки та підсилилася, але самолікування (но-шпа, парацетамол) приносило короткочасне полегшання. У зв'язку з погіршенням стану БШМД доставлен до лікарні. При об'єктивному дослідженні: у свідомості, але загальмований, положення на спині; шкіра бліда, суха. Язик з білим нальотом, підсушений. Над легеннями аускультативно - жорстке дихання, послаблене в базальних відділах. АТ 110/70 мм рт ст. ЧСС - 110 за хв. Живіт симетричний, дещо підвздутий, при пальпації болючий, ригідний у всіх відділах. Позитивні симптоми Раздольського, Воскресенського, Щьоткіна. Аускультативно - перистальтика не вислуховується, шум плескоту. Гази не відходять. Діурез знижений.  Яка хірургічна тактика буде оптимальною?

Хвора 67 років госпіталізована повторно зі скаргами на біль у правій клубовій ділянці, підвищення температури тіла до 38.8 С. З анамнезу відомо, що з діагнозом щільний апендикулярний інфільтрат лікувалася у стаціонарі, на фоні позитивної динаміки самовільно покинула лікарню. При об'єктивному дослідженні: у свідомості, положення вимушене на правому боці, шкіра бліда, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання. ЧДР - 20 за хв. АТ - 150/90 мм рт ст. ЧСС - 100 за хв. Живіт щадить в акті дихання праві відділи, при пальпації болючий у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Щьоткіна-Блюмберга, Раздольського. Аускультативно -  ослаблена перистальтика. Гази не відходять. Стільця не було. Діурез зменшений. За данними УЗД ОЧП: апендикулярний абсцес. Який вид перитоніту діагностовано?

Хворий 37 років доставлений до приймально відділення БШМД повторно. Відомо що 10 годин тому у стані алкогольного сп'яніння був доставлений з підозрою на проникаюче поранення черевної порожнини, але від огляду відмовився та самостійно покинув лікарню. На данний момент  при обстеженні: у свідомості, положення вимушене на спині, шкіра бліда, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання посладлене в базальних відділах. ЧДР - 26 за хв. АТ - 100/70 мм рт ст. ЧСС - 110 за хв. Живіт ригідний, при пальпації болючий. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Аускультативно - ослаблена перистальтика. Локально у лівій здухвинній ділянці рана до 1,0*0,4 см з гострими кутами, рівними краями; з рани виділяється ексудат з домішками калових мас. Який вид перитоніту діагностовано?