тлумачення, роз’яснення, розкриття змісту явища, яке сприяє його розумінню;

зміст повідомлення про сукупність явищ і подій;

пояснювальне тлумачення чи критичне зауваження до певного тексту з приводу яких-небудь явищ, подій.

пояснення змісту одержаних результатів дослідження шляхом аналізу і синтезу;

розпізнання, аргументоване вивчення певного стану об’єкта;

процедура перенесення і поширення властивостей відношень і закономірностей з однієї предметної галузі на іншу.

вчення про всеохоплюючий об’єктивний взаємозв’язок і причинну зумовленість явищ соціоприродного середовища;

обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена;

це вчення про загальні положення, структуру, логічну організацію, принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності;

це система співпідпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань чи діяльності людини як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями чи класами об’єктів;

це сфера людської діяльності, функцією якої є формування знань про діяльність, а також один із видів пізнання, що формує систему наукових понять.

це сукупність документів, що утворюються внаслідок діяльності установ, організацій, товариств і окремих осіб;

4;

5.

3;

2;

це використання в поняттях арготичної лексики;

це слово, словосполучення чи цілий вислів, що використовується людьми однієї професії, виду діяльності чи класу;

це ненормативна лексика, що використовується для пояснення складних наукових процесів.

це введення в поняття іншомовних слів;

малоймовірно.

так;

можливо;

ні;

це внутрішні переконання людини, її усталений погляд на те чи інше питання;

це головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки;

це категорія наукового дослідження.

це шлях впровадження загальної методології у практику пізнання;

результат логічного мислення, в якому розкриваються внутрішні суттєві сторони і відношення досліджуваних предметів.

це категорія, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення залежності між предметами і явищами об’єктивної дійсності, що випливає з їхньої сукупності;

це правильне, адекватне відображення сутності предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості;

це правові норми виконання наукового дослідження;

С.Л. Привіс;

Ю.М. Теппер;

І. Боберський;

П.Ф. Лесгафт.

М.Г. Озолін, Л.П. Матвєєв, В.М. Заціорський;

Е.С. Вільчковський, В.И. Лях, Б.А. Ашмарин, Р.В. Чудна;

Н.И. Чесноков, В.В. Столітенко, Є.Т. Хоулі.

К. Освальд, А.А. Перм'яков, Е.А. Пирогова, К. Купер;