якістю, націленістю, детермінованістю, надійністю, економічністю;

інформативністю, стабільністю, доступністю, результативністю, критеріальністю.

детермінізмом, обґрунтованість, практичністю, узагальненістю;

надійністю, еквівалентністю, доказовістю, репрезентативністю;

обумовлює доведення аксіом (постулатів) та впровадження їх в інтерпретації результатів наукового дослідження;

обумовлює практичне використання теоретичних положень наукового дослідження з доведеними аксіомами;

обумовлює побудову наукової теорії, при якому деякі вихідні положення – аксіоми (постулати) використовуються без доказів;

обумовлює обов’язкове обговорення їх з попередніми результатами досліджень, в яких визначились аксіоми.

це метод наукового пізнання, який полягає в уявному відволіканні від несуттєвих властивостей і зв’язків, предметів та одночасному виділенні однієї чи кількох сторін, що становлять об’єкт дослідження;

це принцип наукового дослідження, що формує мислене уявлення про об’єкт дослідження;

це мислене уявлення, яке формує гіпотезу наукового дослідження.

це процес наукового пізнання неочевидних фактів, які пов’язані з фенотипічно очевидними явищами;

алфавітний, систематичний, предметний;

медичний, педагогічний, журнальний;

книг, наукових статей, алфавітний.

іноземної літератури, журнальних статей;

це спосіб теоретичного дослідження фактичного наукового передбачення, яке має елементи новизни та оригінальності;

це метод заміни в пізнанні реального об’єкта його аналогом;

це спосіб теоретичного і практичного відтворення складного об’єкта або явища в усіх його істотних властивостях, закономірностях, зв’язках і співвідношеннях.

це штучне відтворення явища або процесу в заданих умовах;

це метод розумового конструювання об’єкта, якого поки що нема, проте він може бути здійснений;

це метод формування гіпотези наукового дослідження;

це метод наукового дослідження, що формує мислене уявлення про об’єкт дослідження.

це метод дослідження, при якому за окремими фактами, одержаними в процесі спостереження і показниками встановлюються загальні закономірності;

це метод оцінки ефективності формуючих факторів в експериментальному дослідженні;

це математичний метод обробки результатів у педагогічному спостереженні.

це метод оцінки знань студентів, передбачений рейтинговою системою;

це метод, який допускає посилення основних і послаблення другорядних факторів;

хронологічний, зворотно-хронологічний, порівняльно-хронологічний;

суцільний, хронологічний, аналітичний.

вибірковий, суцільний, осмислений;

аналітичний, конспектний, вибірковий;

це методика, що дозволяє побудувати процедуру педагогічного експерименту, провести збір історичного матеріалу, здійснити обробку експериментального матеріалу адекватними методами, сформувати основні категорії, терміни і поняття науки;

емпіричне визнання істинності наукових тверджень шляхом емпіричної перевірки. Відбувається шляхом зіставлення їх з об’єктом дослідження, даними відчуття та експерименту. Це технологія визначення повторюваності результатів дослідження;

це методика, що дає можливість визначити особливості еволюційних процесів розвитку об’єкта дослідження;

процедура встановлення істинності гіпотези або будь-якого іншого твердження.

твердження, попереднє припущення деякої наукової теорії, що береться в ній за вихідне і стає основою для великих теоретичних узагальнень;

вихідний пункт теорії, що становить основу певної сукупності знань.

короткий висновок, що містить основні положення доповіді, промови, наукової праці, дискусії;

привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва, на чуже відкриття, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора;