Висока активність та оптимізм у всіх ситуаціях.

 Емоційна стабільність і впевненість у своїх діях.

Зниження концентрації, постійне занепокоєння, фізичне напруження.

 Заохочувати відкритий діалог, створювати атмосферу довіри та пропонувати професійну допомогу.

Примушувати до участі в навчальних активностях без пояснень.

Використовувати виключно оцінювання для стимулювання мотивації.

Повністю ігнорувати емоційний стан здобувачів освіти.

 Виключно самостійна робота з навчальним матеріалом.

Психологічна підтримка, підтримка однолітків, консультації з учителями та батьками.

Повна ізоляція учня від будь-яких соціальних контактів.

Надмірна академічна робота для зменшення тривоги. 

Покращує пам’ять і здатність до вирішення проблем.

Робить здобувачів освіти більш емоційно стабільними.

 Знижує концентрацію, уповільнює мислення, викликає труднощі в прийнятті рішень.

Не має впливу на когнітивні функції.

Соціальна ізоляція є нормальним способом зосередження на навчанні.

 Соціальна ізоляція є одним із факторів, який може сприяти розвитку депресії через відсутність підтримки.

Соціальна ізоляція не впливає на психічне здоров’я.

Соціальна ізоляція є формою самостійної роботи учня.

Встановлювати жорсткі правила, які мінімізують будь-які емоційні прояви.

Ігнорувати тривогу здобувачів освіти і зосереджуватися лише на навчальних досягненнях.

Практикувати техніки релаксації, глибокого дихання та відкритого обговорення переживань.

Використовувати виключно тестування як засіб управління тривогою.

 Вона сприяє зниженню рівня стресу, покращенню настрою і фізичного самопочуття.

Фізична активність не має впливу на рівень стресу.

Вона погіршує емоційний стан і збільшує втому.

Вона підвищує рівень тривожності через фізичне навантаження. 

 Вони викликають додаткову тривогу через необхідність відкриватися перед іншими.

Вони дають змогу поділитися досвідом, знайти спільні рішення і отримати підтримку однолітків.

Вони посилюють конкуренцію між учнями.

Вони сприяють емоційній ізоляції здобувачів освіти.

Вимагати більшої продуктивності, незважаючи на стан учня.

Ігнорувати їхній емоційний стан і зосереджуватись лише на навчанні.

Надавати емоційну підтримку, пояснювати стратегії управління стресом, створювати сприятливе навчальне середовище.

Повністю виключати завдання, які викликають складності.

Тривожність, злість, відчуття безпорадності.

 Емоційна стабільність.

Радість і оптимізм.

Підвищена мотивація у всіх випадках.